Серцевий кашель у собак

Серцевий кашель у собак

Серце може турбувати не лише старих домашніх тварин. Страждають на серцеві недуги і молоді пси, а їхні господарі просто не помічають перших тривожних «дзвіночків». Таким якраз і є серцевий кашель. Детально дізнаємося про таку патологію.

Коротко про проблему

Багато господарів зауважують, що їхні пси кашляють, але вважають це звичайним проявом застуди. А це явище може виникати на тлі серцевої недостатності. Адже серце та легені між собою тісно пов`язані. Серце через патологічні процеси, що виникають, втрачає здатність нормально прокачувати кров по малому колу кровообігу. Ось і виникає застій у легенях. У порожнинах з`являється невелика кількість рідини (випоту). Вона дратує рецептори та викликає серцевий кашель. Такий механізм цього явища.

На жаль, розвивається серцевий кашель не відразу при виникненні проблем із серцем, а через 6 місяців, а може, й пізніше. Що ж треба враховувати власнику собаки? Як не довести домашнього вихованця до безнадійного стану?

Насамперед, важливо не пропустити період зниження фізичної активності тварини. Адже це є прямим наслідком слабкості серця. Пес стає пасивним на прогулянках, втрачає інтерес до ігор, а якщо уважно прислухатися до його дихання, то після невеликих навантажень він починає хрипіти, дихає важко. Це явище називається тахіпное. Незабаром у собаки розвивається задишка, і виявлятися вона може навіть у тому випадку, коли пес радіє вашому поверненню з роботи. Варто зауважити, що тахіпное може бути ознакою глибокої старості, а також особливістю брахіцефалічних порід собак. Крім цього, задишка завжди проявляється у домашніх тварин у жарку пору року, при підвищенні температури тіла, проблемах із шлунково-кишковим трактом. А ще тахіпное супроводжує глистні інвазії, зокрема наявність в організмі пса серцевих гельмінтів. Це один із варіантів недуг серцево-судинної системи.

Уважний і передбачливий власник обов`язково повинен показати свого вихованця ветеринару, помітивши у нього проблеми з диханням, навіть після незначних навантажень. Тільки так можна вберегти собаку від серйозних неприємностей. Просто потрібно бути уважними. Якщо ж до клінічних ознак серцевих проблем ставитися «крім рукава», то можна собаку втратити. Адже проблема тільки посилюватиметься, вона нікуди не подінеться. Згодом власник зауважить, що у пса знизився апетит, погіршилося самопочуття. Спочатку рідкі напади кашлю частішають. Собака вже не зможе нормально дихати. І це вже запущена форма серцевої недуги. У такому разі тварина приречена до кінця життя «сидіти» на ліках. Без медикаментів, які підтримують серце, пес довго не протягне: прогноз буде несприятливим.

Варто знати, що в групі ризику розвитку проблем знаходяться представники великих порід. Дрібним і середнім такі патології майже не загрожують, хіба що є генетична схильність до них. Доги, сенбернари, мастіффи, ньюфаундленди – типові «кандидати» на розвиток серцево-судинних захворювань. І зумовлено це фізіологічними особливостями представників цих порід. Їх м`язова маса велика, а розмір серця такий самий, як і у представників середніх порід псів. Ось і виходить, що на основний орган кровоносної системи створюється підвищене навантаження, а серце з нею не справляється. Його резерви вичерпуються набагато раніше, ніж у дрібних та середніх тварин.

У багатьох власників собак існує думка, що їх великі вихованці мають відмінне здоров`я, є прекрасними спортсменами. Вони їх тренують, підвищують навантаження. У такому режимі експлуатації серце псів вже до 5-6 років сильно зношується.

Про лікування серцевого кашлю

Оскільки це явище — лише ознака проблем із серцем, то специфічного його лікування не існує. Потрібно точно діагностувати серцеву недугу. А поки обстеження не зроблено, необхідно при перших проявах патології припинити фізичні навантаження, перевести собаку на дієту, що виключає все жирне. Ідеальне харчування пса із серцевими патологіями - це бульйони, овочі, нежирне м`ясо з добавками риб`ячого жиру, каші.

Для зниження спастичних нападів ветеринари призначають симптоматичну терапію. Прописують муколітики, ліки, що знімають спазми. Для зниження ризику набряку легень рекомендують сечогінні препарати. Основне лікування полягає у усуненні хвороб серця. Терапію прописує ветеринар, враховуючи вік, вагу, ступінь занедбаності недуги. Завдання господаря - чітко слідувати лікарським призначенням і оточити вихованця турботою, пестощами, увагою.